Шановн батьки!Пропонумо цкав родзинки для виховання вашо дитинкиПоведнка дитини - це стиль сплкування в см'.Кожному з нас вдомо, що дитин часто бува необхдна допомога доросло людини, захист, порада, навть проста участь, нжний дотик, привтний погляд, посмшка, щоб вона не почувала себе самотньою перед прикрощами, тривогами, турботами щиросердними переживаннями дитинства. Пригадайте, адже ми сам в цей перод життя нердко вдчували себе забутими, скривдженими, нелюбимими, усма покинутими, нещасними.Чи близьк ви свой дитин? Чи вдом вам негаразди? Який вн, ваш малюк?Веселий чи сумний, упевнений у соб чи постйно сумнваться, стриманий чи рзкий, дружелюбний чи задиркуватий, чи вм дружити з ровесниками, трудитися гратися в колектив? Вд усього цього залежить результат будь-яко дяльност, у тому числ навчально.Батькам дуже важливо постйно вдчувати дитину, розумти поштовхи, мотиви вчинкв, потреби будувати сво взамини з нею м'яко, чуйно, делкатно, добросердечно, незлобливо, невимогливо.Адже звичайно дти спокйно сприймають зауваження дорослих, як зроблен доброзичливо, по-товариському, , навпаки, - рзко, грубо, напружено вдповдають на роздратований, самовпевнений тон. Дти дуже люблять розмовляти. м необхдне безпосередн тсне сплкування, м важливо ставити запитання й одержувати докладн вдповд на них. Вони не задовольняються односкладовими реплками.Цкаве таке спостереження: коли, хоча б на клька годин, дти опиняються в обстановц дружнх розмов, задушевних бесд, близького сплкування порозумння, то вони поводяться стосовно стороннх , головне, один з одним поступливше привтнше. Бльше того: якщо дти семи-десятирчного вку поперемнно сплкуються з дорослими рзко протилежного стилю поведнки, то поводяться щоразу вдповдно до того стилю, пд впливом якого знаходяться. Роздратований або байдужий, чуйний або ворожий, повчальний або диктаторський тон дорослого майже автоматично виклика так сам нтонац в дтей! А нтонац впливають як на поведнку дтей, так на хн взамини. Пам'ятайте про це, дорог батьки!Будьте терпляч з свою дитиною. Якщо в не щось не виходить, вдзначайте успхи, а не промахи, хвалть виявляйте надю, що завтра все вийде краще, нж сьогодн.Нколи не говорть малюков, що вн поганий, говорть, що вн пога но вчинив. Не лайте не карайте дитину, коли вона засмучена, вдарилася, перед сном або псля сну. Поцлуйте на нч, обймть. Скажть що-небудь нжне.Малюков не повинно бути нудно. Грайтеся з ним, якнайбльше грайтеся. Без гри нема не може бути повноцнного розумового розвитку... Дти граються не тльки тод, коли бгають, змагаються у швидкост жвавост. Гра може полягати й у великй розматост творчих здбностей, уяви. Придумуйте яксь рол, обмнюйтеся ними.У семилток одна особливсть, яка досить швидко зника: велика залежнсть вд думки дорослого, нби забезпечена заздалегдь готовнсть погодитися в усьомуз старшим, в той же час велика вдкритсть, прагнення подлитися з ним кожною свою думкою, кожним порухом душ. Тому, хто упустить цей етап розвитку, не пос зерна дружби, потм буде дуже важко.У пору дорослшання сво дитини мама, вражена грубстю неуважнстю доньки, навряд чи пригада, як, утомлена псля роботи, вона ухилялася вд спроб першокласниц розповсти й про сво турботи або рзко обривала при спробах сперечатися. А тато теж навряд чи пов'яже завзяте небажання сина поговорити з тим часом, коли, заглиблений у газету або телепередачу, вн не мг вдрватися вд них, щоб вислухати майже незрозумлу, дуже емоцйну розповдь сина про якийсь фльм.Напевно, не подумають батьки про те, що так не зумли викроти тод пвдня, щоб пти з дтьми в зоопарк, похати за мсто або просто погуляти, покликавши з собою однокласникв сина або доньки захопивши м'яч, скакалки, ракетки, а потм удома за чам обговорити спльн враження. Адже саме ц сумсн заняття, спльн нтереси смейн захоплення, а не десятки куплених суконь грашок, клограми апельсинв цукерок згуртують см'ю, закладуть дружбу.Пам'ятайте, основа гарно поведнки дитини в школ, основа успхв у навчанн - це атмосфера любов, порозумння поваги один до одного в домашньому кол, це стиль сплкування в см'. ВИХОВУЙТЕ САМОСТ¶ЙН¶СТЬУс батьки прагнуть виховати свою дитину самостйною, мрють, щоб вона з малечку допомагала м. Та не завжди вдаться привчити дитя до самообслуговування , до посильно прац, оскльки батькам часто не вистача терпння навчити, зачекати , поки закрпляться навички та умння. А потм доросл дивуються , що дитина не самостйна , не вм нчого робити , не допомага. Отже , ц важлив для подальшого життя якост потрбно формувати з раннього дитинства.Нас примушу щось робити свдомий намр , мета , наша воля. Тому працювати треба над формуванням не лише умнь , а свдомого бажання досягти свого , допомагати , робити примнсть ншим. Найбльш двим механзмом створення таких поведнкових реакцй у дитинств мтаця.Воля теж почина формуватися з перших хвилин життя , коли малюк ма зробити певн зусилля , щоб отримати бажане , наприклад , дотягтись до материнських грудей. Тому не варто " бгти попереду паровоза ", догоджаючи маленькй дитин . З перших днв вона ма проявляти наполегливсть волю. Дайте й змогу дотягнутися до грашки , подолати перепону , привернути увагу дорослого - це тренування на витривалсть , на характер. Готовнсть долати труднощ створю умови не стльки для переживань , скльки для поступового прямування до мети. Часто батьки не дають розвиватися дал цй вол , адже дорослим легше швидко одягнути дитину , нж чикати , поки вона сама пв години одягатиметься . Тому батьки через брак часу чи терпння втрачають найсприятливший перод для формування навичок самостйност , який у психолог називають "кризою трьох рокв ", або кризою "я сам".Вони не заохочують природне бажання робити все самостйно. Бльш активн дти вдстоюють цю свою установку, потрапляючи в розряд"непослухв" , а бльш пасивн( "зручн» для батькв) повнстю пдкоряються х вол , щоб дорослими не пднятися до вдповдальност за сво життя та за сво досягнення в ньому.Якщо маленька дитина хоче допомогти , треба дозволити й , наприклад , помити посуд чи збрати смття , витерти за собою розлите молоко. Навть якщо вона щось розб* чи буде робити повльно , треба заохочувати спроби. Тод повол так д , така модель поведнки входить у звичку. Але якщо вдмовити дитин у прагненн до самостйност , то втрачаться головне - дорогоцнний час.Згодом однаково доведеться ставити дитину перед фактом , що вона ма виконувати якусь домашню роботу , допомагати батькам. Навть якщо в дитини тепер нема бажання це робити , слд терпляче привчати , наприклад розповдаючи стор про те , як це вмння виручило вас свого часу.У психологв , звсно , уявлення про те , що повинна вмти дитина в тому чи ншому вц , як навички повинна опанувати. Примром , з трирчного вку вона ма сама одягатися , у 7 рокв - умти самостйно розгрти жу та самостйно пообдати , самостйно скласти портфель , розпоряджатися кишеньковими грошима тощо.Спонукати до самостйност можна рзними способами , зокрема ввести дитину в колектив. Наприклад , вдпровадити в похд чи в якесь нше середовище , де вона буде змушена самостйно себе обслуговувати. Тим часом , батьки нби не примушують щось робити , але дитина пд тиском середовища обставин змушена вчитися життвим навичкам. Сам вони не з'являться не розвинуться-батьки для цього мають активно органзувати простр дитини , регулярно займатися вихованням. Адже воля дитини формуться пд впливом дорослого. Тому правильно буде витрачати бльше часу , але почистити картоплю чи помити чашки разом з дитиною , а не робити це замсть не.Нин дедал складнше сформувати навички наполегливост , працьовитост та самостйност , бо людина , захищена цивлзацю , усе менше наража себе та свох дтей на непохитн вимоги природи на зразок "не побгаш - не пообдаш". Та батьки мають усвдомити , що функцональн навички дитини - це крок до впевненост в соб.Що ранше дитина опану корисн навички, то краще самовизначиться та вдчу себе самостйною.
Мж викладачами, студентами Внницького гумантарно - педагогчного коледжу та педагогами ДНЗ ЂЂЂ38
31 жовтня 2012 року в дошкльному навчальному заклад ЂЂЂ38 вдбулося засдання методичного об'днання практичних психологв ДНЗ за темою «Дитяч страхи та засоби х подолання».
Лабораторя нформайних та комункацйних технологй ФМГ17 м. Внниц
Комментариев нет:
Отправить комментарий